
УЗД органів черевної порожнини показує печінку, жовчний міхур із протоками, підшлункову залозу та селезінку: їхні розміри, контури, структуру тканини, камені, кісти й ознаки запалення. Метод не використовує рентгенівського випромінювання, тому обстеження можна повторювати так часто, як вважає за потрібне лікар, і проводити дітям. Висновок УЗД — не діагноз: його трактує лікар разом із скаргами й аналізами.
Небагато негазованої води можна. Правило про 6–8 годин стосується їжі: у жовчному міхурі має залишатися жовч, інакше оцінити його стінки й камені неможливо. Кава, соки й газована вода не підходять — вони змушують міхур скоротитися, і обстеження доведеться повторювати іншого дня.
Письмовий висновок ви отримуєте одразу після обстеження, зазвичай за 5–10 хвилин. Це опис того, що побачив лікар ультразвукової діагностики, а не діагноз. З висновком потрібно повернутися до лікаря, який направив на УЗД, — гастроентеролога чи сімейного лікаря: він зіставить його зі скаргами й аналізами.
Обстеження безболісне: датчик лише притискають до шкіри. Ультразвук не є іонізуючим випромінюванням, тому УЗД не дає променевого навантаження й не має вікових обмежень — його роблять і дітям, і вагітним. Неприємними можуть бути хіба що холодний гель і натискання датчиком у болючій ділянці.
Так, записатися можна самостійно. Але якщо ви йдете на УЗД через конкретні скарги, розумніше спершу побувати в гастроентеролога: він визначить, чи потрібне саме це обстеження, чи, наприклад, тест на Helicobacter pylori. Так ви не платитимете двічі за різні дослідження.