Найпоширеніші дитячі хвороби: як їх розпізнати і коли звертатися до педіатра

Осінь — пора, коли діти хворіють найчастіше, і нежить чи кашель у цей сезон — цілком очікуване явище. А коли до холодної погоди додаються тривожні ночі, укриття, порушений сон і режим, а навчання й заняття то є, то нема, батькам особливо важливо розуміти, що відбувається з дитиною, і не гаяти час, коли потрібна допомога. Розповідаємо про найпоширеніші дитячі хвороби — як їх розпізнати, як допомогти дитині вдома і, головне, за якими ознаками зрозуміти, що час до педіатра, а коли — викликати швидку.

Чому діти хворіють частіше за дорослих

Імунна система дитини — як учень у перший рік школи: вона ще тільки знайомиться з більшістю вірусів і бактерій, що оточують нас щодня. Кожна застуда — це новий «урок», після якого організм запам'ятовує збудника і наступного разу реагує швидше. Доросла людина вже «склала» сотні таких іспитів, а дитина — лише починає.

До цього додаються ще кілька обставин:

• Великі колективи. У садочку чи класі діти годинами перебувають у тісному контакті, ділять іграшки, олівці й повітря в закритому приміщенні — віруси передаються блискавично;
• Руки, які все торкаються. Малюки постійно торкаються обличчя, рота й очей, а мити руки за 20 секунд з милом умітимуть ще не скоро;
• Анатомія. Дихальні шляхи й слухові труби в дітей вужчі й коротші, тож навіть невеликий набряк слизової швидше утруднює дихання чи призводить до запалення вуха;
• Осінній сезон. Похолодання, більше часу в приміщеннях і активна циркуляція респіраторних вірусів — разом це створює ідеальні умови для епідемій у дитячих колективах.

Тому 6–8 застуд на рік у дошкільнят, а в перший рік садочка — і більше, вважаються варіантом норми. Важливо не те, скільки разів дитина хворіє, а як вона хворіє і чи немає тривожних ознак, про які йдеться нижче.

Ще одна складність: у різних хвороб багато спільних симптомів — температура, кашель, нежить, млявість. А малюки не можуть пояснити, що саме болить. Тому батькам варто орієнтуватися не лише на градусник, а й на поведінку дитини: як вона їсть і п'є, спить, грається, як часто мочиться.

Застуда (ГРВІ) — найчастіша гостя

Звичайна застуда, або гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ), — найпоширеніша дитяча хвороба. Її спричиняють сотні різних вірусів, найчастіше — риновіруси.

Як проявляється: нежить або закладений ніс, чхання, легкий біль у горлі, кашель, невисока температура (особливо в малюків), втома й капризність. Зазвичай застуда минає сама за 7–10 днів, причому перші 2–3 дні симптоми можуть посилюватися — це нормально.

Коли насторожитися: якщо після 5-го дня дитині стає не краще, а гірше, якщо температура повертається після кількох днів покращення або симптоми тривають понад 10 днів. Це може свідчити про ускладнення — отит, синусит чи бактеріальну інфекцію, і тут потрібен огляд педіатра.

Серед респіраторних вірусів восени циркулює й COVID-19. У дітей він часто перебігає як звичайна застуда, тому без тесту відрізнити їх практично неможливо — якщо є сумніви, проконсультуйтеся з лікарем щодо тестування.

Грип: не «сильна застуда», а окрема хвороба

Грип часто плутають із застудою, але він починається інакше — раптово й різко. Ще вранці дитина гралася, а ввечері в неї вже 39–40 °C.

Типові симптоми: висока температура, озноб, біль у м'язах і тілі, головний біль, сухий кашель, біль у горлі, сильна слабкість. У дітей, на відміну від дорослих, грип частіше супроводжується блюванням чи діареєю.

Діти до 5 років належать до групи ризику ускладнень грипу — зокрема пневмонії та зневоднення. Тому при підозрі на грип у малюка варто не чекати, а звернутися до педіатра в перші дні хвороби. Щорічна вакцинація від грипу — один з основних способів захисту, рекомендований дітям з 6 місяців.

РСВ і бронхіоліт: особлива увага — немовлятам

Респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ) у старших дітей і дорослих зазвичай виглядає як звичайна застуда: нежить, кашель, невисока температура. Але для немовлят, особливо до року, він значно небезпечніший — РСВ може спричиняти бронхіоліт, запалення найдрібніших дихальних шляхів, і є однією з найчастіших причин госпіталізації дітей першого року життя.

Тривожні ознаки РСВ у малюка:

• часте або утруднене дихання;
• роздування крил носа під час дихання;
• западання шкіри між ребрами чи під ребрами на вдиху;
• свистяче дихання;
• паузи в диханні;
• відмова від грудей чи пляшечки, менше мокрих підгузків;
• незвична млявість, синюшність губ.

Будь-яке утруднене дихання в немовляти — це привід звернутися по допомогу негайно, а не чекати планового прийому.

Круп: «гавкаючий» кашель серед ночі

Круп — це набряк гортані та трахеї в ділянці голосових зв'язок, найчастіше вірусного походження. Найбільше йому піддаються діти до 5 років. Більшість батьків упізнає круп одразу: дитина засинає з легкою застудою, а вночі прокидається з різким кашлем, схожим на гавкіт собаки.

Ознаки крупу: «гавкаючий» кашель, хриплий голос, шумний свистячий звук на вдиху (стридор), посилення симптомів уночі, невисока або помірна температура.

У легких випадках може допомогти прохолодне повітря: вийти з дитиною на балкон чи до відчиненого вікна (тепло одягнувши), а також заспокоїти її — плач посилює набряк і утруднює дихання. Гарячі парові інгаляції над каструлею не рекомендовані — вони не мають доведеної користі й небезпечні опіками.

Негайно викликайте швидку (103), якщо: дитина важко дихає, свистячий звук чути навіть у спокої, западає шкіра між ребрами, губи синіють, дитина дуже збуджена або, навпаки, загальмована, не може ковтати чи в неї тече слина.

Отит: коли болить вухо

Запалення середнього вуха часто з'являється як продовження застуди: рідина накопичується за барабанною перетинкою, і в ній розмножуються мікроби.

Як розпізнати: біль у вусі (малюки, які ще не говорять, смикають або труть вушко), плач і капризність, особливо в положенні лежачи, порушений сон, температура, приглушений слух, іноді — виділення з вуха.

Немовлят до 6 місяців із підозрою на отит обов'язково має оглянути лікар. Старшим дітям із легкими симптомами педіатр інколи радить коротке спостереження, але тривалий біль, виділення з вуха чи висока температура — привід для огляду. Не закапуйте у вухо нічого без призначення лікаря: якщо барабанна перетинка пошкоджена, це може нашкодити.

Стрептококова ангіна: коли потрібен тест

Більшість болів у горлі в дітей спричиняють віруси. Але частину — бактерія стрептокок групи А, і таку інфекцію важливо не пропустити.

Ознаки, характерні саме для стрептококової ангіни: раптовий сильний біль у горлі, біль під час ковтання, температура від 38 °C і вище, червоні збільшені мигдалики (іноді з білим нальотом), збільшені лімфовузли на шиї. У малюків можуть бути біль у животі й блювання. Важлива деталь: при стрептококовій інфекції зазвичай немає кашлю й нежитю — їхня наявність більше вказує на вірус.

Визначити стрептокок «на око» неможливо — для цього лікар робить швидкий експрес-тест із мазка з горла. Якщо інфекцію підтверджено, педіатр призначає лікування антибіотиком. Без лікування стрептококова ангіна може дати серйозні ускладнення, зокрема гостру ревматичну лихоманку, яка вражає серце й суглоби. Водночас при вірусних болях у горлі антибіотики не допомагають — тому самостійно їх давати не варто.

Кишкова інфекція: головне — не допустити зневоднення

Вірусний гастроентерит (його часто спричиняють ротавірус чи норовірус) починається раптово: блювання, діарея, біль у животі, невисока температура, відмова від їжі. Інфекція легко передається через брудні руки, іграшки й поверхні — тому в садочку часто хворіє одразу пів групи.

Головна небезпека кишкової інфекції — не сам вірус, а зневоднення. Маленькі діти втрачають рідину дуже швидко. Тому основне завдання вдома — відновлювати втрачену рідину: давати пити часто, але маленькими порціями (буквально по ковтку-ложечці кожні кілька хвилин), бажано розчинами для пероральної регідратації, які порадить педіатр. Якщо дитина п'є великими ковтками одразу, це часто провокує нове блювання.

Ознаки зневоднення, з якими треба звернутися до лікаря:

• сухість у роті, губи потріскані;
• дитина плаче без сліз;
• рідке сечовипускання: немає сечі 6–8 годин, у немовлят — помітно менше мокрих підгузків;
• темна сеча;
• запалі очі, у немовлят — запале тім'ячко;
• млявість, сонливість, дитину важко розбудити.

Також до лікаря — якщо блювання не дає випити навіть кількох ковтків, у калі з'явилася кров або сильний біль у животі не минає.

Висип і температура: розеола, «рука-нога-рот», п'ята хвороба, вітрянка, кір

Висип у дитини завжди лякає батьків. Часто він безпечний і минає сам, але деякі висипи потребують негайної уваги. Ось найпоширеніші «висипні» дитячі інфекції.

Раптова екзантема (розеола)

Типова для дітей до 2 років. Починається з високої температури (до 39,5–40,5 °C), яка тримається 3–5 днів майже без інших симптомів. Коли температура спадає, на тілі з'являється рожевий висип, що не свербить і минає за день-два. На тлі високої температури в малюків можливі фебрильні судоми — це завжди привід звернутися до лікаря.

Синдром «рука-нога-рот»

Спричиняється ентеровірусами, частіше в дітей до 5 років, дуже заразний. Спершу — температура й біль у горлі, потім болючі виразки в роті та висип на долонях, стопах, іноді на сідницях і ногах. Через біль у роті малюки часто відмовляються пити — це головна небезпека, бо загрожує зневодненням. Зазвичай минає сам за 7–10 днів; якщо дитина не п'є — зверніться до педіатра.

Інфекційна еритема (п'ята хвороба)

Спричиняється парвовірусом B19. Виглядає дуже характерно: яскраво-червоні щоки, ніби «від ляпаса», а потім мереживний рожевий висип на тілі, руках і ногах. Цікаво, що коли висип уже з'явився, дитина зазвичай більше не заразна. Особливу увагу варто звернути, якщо дитина контактувала з вагітною жінкою або має хвороби крові чи ослаблений імунітет, — у таких випадках проконсультуйтеся з лікарем.

Вітряна віспа (вітрянка)

Сверблячі пухирці з прозорою рідиною, що з'являються хвилями по всьому тілу, включно з волосистою частиною голови, на тлі температури. Важливо не розчісувати пухирці, щоб не занести інфекцію.

Кір

Небезпечна й дуже заразна інфекція, від якої захищає вакцинація за Національним календарем щеплень. Починається з високої температури, кашлю, нежитю і почервоніння очей, а через кілька днів з'являється висип — спершу на обличчі й за вухами, далі він спускається на тіло. При підозрі на кір обов'язково зателефонуйте лікарю перед візитом, щоб не заразити інших пацієнтів у клініці.

Кон'юнктивіт: червоні очі

Запалення слизової оболонки ока може бути вірусним, бактеріальним або алергічним. Ознаки: почервоніння одного чи обох очей, сльозотеча, печіння або свербіж, світлобоязнь, склеєні вії вранці. Водянисті виділення частіше свідчать про вірус, густі жовті чи зелені — про бактеріальну інфекцію, а свербіж обох очей разом із чханням — про алергію.

Вірусний кон'юнктивіт зазвичай минає сам, бактеріальний може потребувати крапель, які призначає лікар, алергічний — окремого підходу. Тому краще показати дитину педіатру, щоб визначити причину. Поки дитина хворіє — окремий рушник, часте миття рук і жодного спільного користування подушками.

Як симптоми відрізняються залежно від віку

• Немовлята до 6 місяців часто не показують біль явно. Слідкуйте за годуванням, плачем, сном і активністю. Будь-яке нездужання в малюка до 3 місяців — привід показати його лікарю якнайшвидше;
• Малюки 1–3 роки не можуть сказати, що болить, тож хворіють «поведінкою»: стають капризними, чіпляються за маму, відмовляються від їжі. Вони дуже швидко зневоднюються — контролюйте, скільки дитина п'є;
• Старші діти вже описують свої відчуття, але можуть і перебільшувати, і применшувати. Тому стан дитини краще оцінювати й за об'єктивними ознаками: активністю, апетитом, тим, як вона п'є і спить.

Коли звертатися до педіатра, а коли — викликати швидку

Батьки не повинні ставити діагноз самостійно. Ваше завдання — помітити тривожні сигнали й вчасно звернутися по допомогу. Ось орієнтири.

Негайно викликайте швидку (103), якщо дитина

• важко дихає, задихається, дихає дуже часто або між ребрами западає шкіра;
• має синюшні або сірі губи, нігті, шкіру;
• не реагує, її важко розбудити, вона дуже млява;
• має судоми;
• має висип, що не блідне під склянкою, на тлі температури;
• має температуру разом із ригідністю (напругою) м'язів шиї — не може притиснути підборіддя до грудей;
• знепритомніла, блює кров'ю або має сильний біль у животі чи грудях;
• є немовлям до 3 місяців із температурою 38 °C і вище.

Зверніться до педіатра найближчим часом, якщо

• температура тримається понад 3 дні або піднімається вище 40 °C;
• після покращення дитині знову стало гірше;
• є ознаки зневоднення або блювання не дає пити;
• є біль у вусі, виділення з вуха;
• є сильний біль у горлі без кашлю й нежитю;
• з'явився висип на тлі температури;
• нежить і кашель тривають понад 10 днів;
• ви просто відчуваєте, що «щось не так». Батьківська інтуїція — важливий сигнал, і педіатри до неї прислухаються.

Як доглядати за хворою дитиною вдома

У більшості легких випадків організм дитини справляється з вірусом сам, а ваше завдання — допомогти йому:

• Пиття — понад усе. Вода, теплий компот, бульйон, для немовлят — частіше прикладання до грудей чи пляшечка. Апетит при хворобі знижується — це нормально, не змушуйте їсти, а от пиття контролюйте;
• Відпочинок і сон. Не обов'язково суворий постільний режим, але спокійні ігри замість активних;
• Прохолодне, вологе повітря. Провітрюйте кімнату, підтримуйте температуру близько 18–20 °C і вологість 40–60% — так легше дихати й менше пересихає слизова;
• Промивання носа сольовим розчином допомагає при нежиті, особливо перед годуванням і сном у малюків;
• Жарознижувальні — за правилами. Орієнтуйтеся не тільки на цифру на градуснику, а й на самопочуття: якщо дитина з температурою 38 °C грається й п'є, збивати її не завжди обов'язково. Дозу жарознижувального розраховують за вагою дитини, тож уточніть її в педіатра заздалегідь. Не давайте дітям препарати ацетилсаліцилової кислоти — для них вони небезпечні;
• Антибіотики — лише за призначенням лікаря. На віруси вони не діють, а непотрібний прийом шкодить мікрофлорі й сприяє стійкості бактерій.

Як зменшити кількість хвороб: профілактика

Повністю вберегти дитину від застуд неможливо — та й не потрібно, адже так формується імунітет. Але зменшити кількість хвороб і ризик ускладнень цілком реально:

• Миття рук з милом щонайменше 20 секунд — після вулиці, туалету й перед їжею. Навчіть дитину цього як гри: наприклад, двічі проспівати пісеньку «З днем народження»;
• Щеплення за Національним календарем і щорічна вакцинація від грипу — основа захисту від тяжких інфекцій, зокрема кору. Якщо дитина пропустила якесь щеплення, педіатр допоможе скласти графік надолуження (консультація педіатра перед вакцинацією);
• Хвора дитина — вдома. Це захищає інших дітей і допомагає вашій дитині швидше одужати;
• Етикет кашлю й чхання — у серветку або в згин ліктя;
• Особистий посуд і рушник під час хвороби будь-кого в родині;
• Регулярне миття іграшок і поверхонь, особливо в сезон застуд;
• Сон, рух і збалансоване харчування — база, на якій тримається імунітет;
• Свіже повітря і жодного тютюнового диму поруч із дитиною.

‍

Часті запитання

Яка температура в дитини небезпечна?

Для немовляти до 3 місяців — будь-яка від 38 °C: таку дитину має оглянути лікар якнайшвидше. Для старших дітей тривожна температура вище 40 °C, а також будь-яка температура, що тримається кілька днів або супроводжується тривожними ознаками зі списку вище.

Дитина хворіє щомісяця — це нормально?

У перший рік садочка — часто так. Насторожити мають інше: якщо кожна застуда закінчується ускладненнями (отитом, пневмонією), дитина погано набирає вагу або хвороби тяжкі й затяжні. Тоді варто обговорити це з педіатром.

Чи потрібні антибіотики при застуді?

Ні. Застуду спричиняють віруси, а антибіотики діють лише на бактерії. Їх призначає лікар, якщо підтверджено бактеріальну інфекцію — наприклад, стрептококову ангіну.

Коли дитина може повернутися в садочок чи школу?

Зазвичай — коли вона щонайменше добу без температури без жарознижувальних і почувається добре. Після кишкової інфекції — коли блювання й діарея минули щонайменше 48 годин тому. За деяких інфекцій діють окремі правила — уточніть їх у педіатра.

Підсумок

Дитячі хвороби — неминуча частина дорослішання, і більшість із них минає без наслідків. Але спокій батьків тримається на знанні: що нормально, за чим спостерігати і коли не можна чекати. Якщо вас турбує стан дитини, хвороба затягнулася чи ви просто хочете переконатися, що все гаразд, — запишіться на консультацію до педіатра «100% ЖИТТЯ». Лікар уважно огляне дитину, відповість на ваші запитання й допоможе пройти сезон застуд спокійніше. Бережіть себе та живіть на всі 100%!